Défenseur des droits: звернення при спорі з адміністрацією

Місія Défenseur des droits — захищати ваші права і свободи у відносинах з публічною службою або з організацією, якій доручено місію публічної служби. Він може втрутитися, якщо ви не змогли знайти мирне рішення спору самостійно.

У джерелі перелічено, з ким саме може бути такий спір.

• Державна адміністрація: префектура, центр податків, міністерство.
• Місцевий орган влади: мерія, départemental чи регіональна рада.
• Лікарняний заклад.
• Організація, якій доручено керувати публічною службою: caisse d'allocations familiales (Caf), CPAM, France Travail, постачальники енергії — наприклад, EDF, GDF.

Чи належить ваша справа до компетенції Défenseur des droits, можна перевірити через онлайн-сервіс, посилання на який дає джерело.

Перед зверненням до Défenseur des droits ви маєте спершу спробувати вирішити спір мирно — з тією службою чи організацією, якої він стосується. Наприклад, подати réclamation до самої служби або внести recours administratif проти оскаржуваного рішення.

• Конфлікти між адміністрацією та її власними працівниками. Виняток: якщо конфлікт стосується дискримінації — тоді втручання можливе.
• Комерційні договори. Якщо спір стосується виконання договору з публічним підприємством (ціна, кількість, виставлення рахунків, розірвання), це приватний спір комерційного характеру.

• Будь-яка фізична особа, яка вважає свої права і свободи порушеними через роботу державної адміністрації, територіальної громади, публічної установи або організації з місією публічної служби.
• Її ayants droit — чоловік, дружина, діти, батьки.
• Асоціація або підприємство.
• Французький парламентар або французький депутат Європейського парламенту.
• Іноземна інституція з такими самими функціями, як у Défenseur des droits.

Défenseur des droits може також взятися за справу з власної ініціативи, якщо вважає своє втручання необхідним.

Звернутися можна до самого Défenseur des droits або до його délégués — онлайн, особисто чи поштою.

1. Спершу переконайтеся, що ви вже намагалися владнати спір мирно з відповідною службою.
2. Перевірте через онлайн-сервіс із джерела, чи належить ваша справа до компетенції Défenseur des droits.
3. Оберіть спосіб звернення: онлайн через відповідний онлайн-сервіс; особисто, записавшись на зустріч до délégué; або поштою — на адресу Défenseur des droits чи одного з його délégués.

Délégués дають супровід щодо ваших прав поблизу від вас і, за потреби, скеровують до структури, яка зможе допомогти краще. Їх можна знайти в місцях прийому: у префектурах, суб-префектурах, maisons de justice et du droit.

Спершу Défenseur des droits перевіряє, чи належить ваша заява до його компетенції. Якщо ні — повідомляє причини, з яких не може взятися за справу, і скеровує вас до осіб або організацій, які можуть допомогти.

Якщо справа належить до його компетенції, відкривається розслідування: збираються відомості, які дозволять зрозуміти ситуацію, і лише після цього ухвалюється рішення.

Розслідування будується на зіставленні позицій réclamant (того, хто подав скаргу) і особи, якої скарга стосується (personne mise en cause). Це принцип змагальності — principe du contradictoire.

• Запит пояснень: Défenseur des droits може вимагати пояснень від будь-якої фізичної чи юридичної особи, якої стосується скарга. Такі особи зобов'язані сприяти його роботі й дозволяти своїм працівникам відповідати на його запити.
• Виклик на слухання: працівників можуть викликати, при цьому у виклику має бути зазначено предмет слухання. За результатом складається протокол (procès-verbal), який видають вислуханій особі.
• Особи, від яких вимагають пояснень, можуть скористатися допомогою обраного ними радника — наприклад, адвоката.
• Перевірки на місці: у приміщеннях публічних служб та організацій з місією публічної служби, а також у місцях, приміщеннях і транспорті, доступних для публіки, і в суто професійних приміщеннях. Під час перевірки можуть вислухати будь-кого, хто має інформацію.
• Mise en demeure: якщо відповіді на запит інформації немає, Défenseur des droits може офіційно вимагати відповіді у визначений ним строк. Якщо і це не спрацювало — звернутися до juge des référés.

Мирному врегулюванню (règlement amiable) віддається перевага, коли зі скарги видно, наприклад, помилку в процедурі, непорозуміння або збій у роботі адміністрації. У такому разі Défenseur des droits полегшує діалог між усіма причетними і пропонує відповідне рішення, щоб уникнути судового процесу.

• Règlement informel: іноді достатньо простого обміну листами або електронними листами, щоб владнати ситуацію просто і швидко.
• Médiation: Défenseur des droits може організувати медіацію між вами і публічною службою, якої стосується скарга. Медіація врегульована законом і, зокрема, забезпечує конфіденційність обміну між вами і другою стороною.

Défenseur des droits може дати будь-яку рекомендацію, яка дозволяє забезпечити дотримання ваших прав і свобод, розв'язати порушену проблему або запобігти її повторенню. Публічна служба у визначений ним строк інформує про те, що зробила за цими рекомендаціями.

Якщо служба не надала інформації у строк або якщо Défenseur des droits вважає, що рекомендація не була виконана, він може наказати вжити конкретних заходів у визначений строк — наприклад, видати дозвіл, у якому раніше відмовили.

Якщо наказ не виконано, складається спеціальний звіт (rapport spécial). Його передають публічній службі та публікують. Défenseur des droits може вирішити опублікувати також і відповідь служби.

Якщо під час розслідування виявлено факти, які заслуговують на дисциплінарне покарання, Défenseur des droits може попросити компетентний орган розпочати дисциплінарне провадження проти винних — наприклад, за необґрунтовану відмову працівника опрацьовувати заяви користувачів. Орган зобов'язаний повідомити про наслідки, а якщо провадження не розпочав — пояснити мотиви. За відсутності реакції також може бути складено rapport spécial.

Défenseur des droits не може поставити під сумнів судове рішення. Проте він може подати письмові або усні зауваження — на запит цивільних, адміністративних чи кримінальних судів або на запит сторін.